Skip to main content

Автор: Admin

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я

Одним із основних поведінкових чинників розладу репродуктивного здоров’я є захворювання, що передаються статевим шляхом. Вони нерідко стають причиною безпліддя, невиношування вагітності, а також пренатального інфікування плоду з можливими важкими наслідками і навіть вадами розвитку плоду. Тривалий перебіг цієї групи хвороб часто призводить до безпліддя, адже наслідком нездорового способу життя є запальні хвороби статевих органів.

Щорічне виникнення репродуктивних проблем у понад 11 000 жінок пов’язане з позаматковою вагітністю, рівень якої значною мірою впливає на репродуктивні процеси. Науковцями доведено, що ризик виникнення позаматкової вагітності після перенесеного запального процесу статевих органів збільшується у 6–10 разів.

Реальним показником епідемічного стану захворюваності на ЗПСШ є захворюваність на сифіліс. Останніми роками в Україні є тенденція до зниження захворюваності на сифіліс і гонококову інфекцію. У 2017 р., порівняно з 2016-м, кількість жінок з уперше в житті діагностованим сифілісом зменшилася на 8,5% і становила близько 1 300 осіб.

Упродовж останніх років в Україні щорічно виявляють понад 15 000 жінок з локалізацією злоякісних новоутворень у жіночих статевих органах

Злоякісні новоутворення посідають друге місце серед причин смерті жінок працездатного віку. Незважаючи на функціонування достатньої мережі жіночих консультацій, гінекологічних відділень та кабінетів онкопрофілактичних оглядів, щорічне забезпечення такими оглядами із цитологічним дослідженням близько 55% жінок у віці 18 років, рівень онкогінекологічної захворюваності залишається високим, хоча тенденція є спадною.

Захворюваність жінок на злоякісні новоутворення у 2013–2017 рр.:

тіла матки (зниження на 9%);

молочних залоз (зниження на 6,4%);

шийки матки (зниження на 14%);

яєчників (зниження на 7,7%).

Водночас лишається високою захворюваність на злоякісні новоутворення жінок фертильного віку — 19% на рак шийки матки, 7,5% — на рак тіла матки, 9% — на рак яєчників і 32% — на рак молочної залози.

Залишається незадовільним і стан здоров’я вагітних жінок на тлі підйомної тенденції основних хвороб, що впливають на розвиток перинатальної патології та перинатальної смертності. Наразі у кожної четвертої вагітної спостерігається анемія, яка залежить від якості й повноцінності харчування (що зумовлено передусім соціально-економічним становищем сімей) та є маркером як соціально-економічного добробуту країни, так і гіпоксії плоду. За даними кореляційного аналізу виявлено зв’язок між частотою анемії вагітних і рівнями перинатальної та дитячої смертності. Надзвичайно серйозною проблемою в сучасній Україні є зростання удвічі захворюваності вагітних на цукровий діабет — від 0,3 на 100 вагітних у 2013 р. до 0,5 — у 2017 р.

Є негативна тенденція щодо частоти хвороб системи кровообігу — з 13,5% у 2013 р. до 14% у 2017 р., що інтерпретують як наслідок низької репродуктивної культури та безвідповідальної статевої поведінки.

Незважаючи на впровадження інноваційних перинатальних технологій високими за підйомної тенденції залишаються рівні гестозів — 5,8 на 100 вагітних у 2013 р. і 6,3 у 2017 р. та прееклампсій і еклампсій — 2% і 2,1% відповідно.

У жінок, що курять, спостерігають безпліддя, порушення менструального циклу, хронічні запальні захворювання статевих органів та невиношування вагітності

Найбільш небезпечно для репродуктивного здоров’я, коли протягом дня жінка викурює більше десяти сигарет. Високий ризик безпліддя у цій категорії жінок пояснюють низкою патофізіологічних змін, таких як порушення фолікулогенезу, продукції стероїдних гормонів, рецептивності ендометрію, імплантації заплідненої яйцеклітини тощо.

Дослідження показали, що середній вік жінок з алкогольною інтоксикацією становить 21–25 років. Стан репродуктивного здоров’я в молодих жінок з алкогольною залежністю характеризується порушеннями, серед яких 82,5% — хронічні запальні захворювання статевих органів. У кожної другої жінки наявні розлади менструальної функції як за типом менометрорагій (60%), так і олігоменореї (40,8%). Частота невиношування вагітності становить 35,3–47,1% випадків відповідно за гострої та хронічної алкогольної інтоксикації.

Під час хронічного вживання наркотичних речовин у людини знижується рівень статевих гормонів у плазмі крові. У чоловіків відбувається гальмування продукції тестостерону — біологічної хімічної речовини, що підвищує сексуальну чутливість нервових закінчень шкірних і слизових покривів. У жінок порушується функція яєчників.

Наркотичні речовини негативно впливають на внутрішньоутробний розвиток організму у зв’язку з пошкодженням внутрішньоклітинних структур заплідненої яйцеклітини, ембріона і плода. Крім того, вони опосередковано змінюють властивості слизової оболонки матки, порушують гормональний фон вагітної жінки. Це відбувається у критичні періоди розвитку вагітності — доімплантаційний, імплантаційний та період плацентації (органогенезу). Порушується процес імплантації, утворення плаценти (дитячого місця) і розвиток ембріона. У зв’язку з цим багато ембріонів гине, вагітність припиняється.

Не тільки медичні, а й соціально-економічні проблеми впливають на репродуктивне здоров’я

Несприятливим фактором є чимала кількість розпадів сімей після народження дитини. У 2004 р. кількість розлучень становила 173 163, або 3,6 на 1 000 осіб. За останнє десятиріччя значно збільшилася кількість неповних сімей (з одним із батьків) або сімей, де один із батьків не є біологічним батьком/матір’ю дитини.

Надзвичайно важливим для України є забезпечення доступності якісної та ефективної медичної допомоги широкому загалу

На жаль, загальне зниження рівня життя і зростання масштабів бідності погіршило доступність медичної допомоги, насамперед через високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров’я. Зокрема, 24% домогосподарств не мали змоги придбати необхідні ліки.

https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya

Штучне переривання вагітності шкодить репродуктивному здоров’ю

У структурі причин материнської смертності, якій можна було запобігти, аборти і пов’язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної десятої жінки, що померла під час вагітності.

В Україні штучний аборт все ще вважають одним із методів регулювання народжуваності у випадках недостатності або неефективності контрацепції.

Значне зменшення загального показника абортів на 1 000 жінок репродуктивного віку порівняно з минулими роками (32,09 у 2000 р. і 8,78 у 2017 р.) має важливе значення. Водночас, у розвинутих країнах світу цей показник у 2–3 рази нижчий.

Протягом п’ятирічного періоду в Україні загальна кількість усіх штучних переривань вагітності за бажанням жінки зменшилася на 29,3% (10,55 на 1 000 жінок фертильного віку у 2013 р. і 7,46 у 2017 р.).

Наразі світова спільнота визнає ефективність медикаментозного аборту. Реєстрація медикаментозних абортів в Україні розпочата з 2007 р. і за десятирічний період їх кількість зросла у 5,6 разу (0,14 у 2007 р. і 0,8 у 2017 р.).

Аборт не є методом планування сім’ї, але, у випадку прийняття жінкою рішення перервати вагітність у термін, дозволений законодавством, послуги мають бути надані з використанням безпечних методів і дотриманням репродуктивних прав жінки. Кюреточний метод аборту є небезпечним способом переривання вагітності.

Упродовж останніх років сформувалася тенденція до зменшення кількості абортів, здійснених небезпечними методами: якщо у 2013 р. на один небезпечний аборт припадало 3,7 безпечного, то 2017 р. — 7,3.

Важливим методом планування сім’ї та збереження репродуктивного потенціалу населення шляхом попередження абортів і пов’язаних з ними ускладнень є контрацепція. Зниження кількості абортів можна досягти за умови охоплення сучасними методами контрацепції 70–75% жінок фертильного віку. За п’ять останніх років спостерігають негативну тенденцію щодо застосування як гормональних засобів контрацепції — 210 на 1 000 жінок фертильного віку у 2013 р. і 183 у 2017 р., так і протизаплідної спіралі — 133 і 120 відповідно.

https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я — це стан фізичного, розумового і соціального благополуччя. Він характеризує здатність до:

  • зачаття і народження дітей;
  • можливості сексуальних стосунків без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
  • безпечної вагітності, пологів, виживання і здоров’я дитини;
  • благополуччя матері;
  • можливості планування наступних вагітностей, зокрема попередження небажаної вагітності.

Репродуктивна система людини закладається ще в період внутрішньоутробного розвитку. Передумовою правильного розвитку та функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є нормальний фізіологічний перебіг вагітності та пологів у матері.

Ризики для репродуктивного здоров’я

  • Спосіб життя. Хронічний стрес, низька фізична активність, невпорядковані статеві зв’язки, незбалансоване харчування, відсутність режиму навчання й відпочинку тощо.
  • Вживання тютюну, алкоголю, наркотиків.
  • Екологія. Забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації тощо.
  • Соціальне середовище. Низький рівень життя, безробіття тощо.
  • Спадковість.
  • Недоступність або низька якість медичних послуг.
  • Недоступність послуг з консультування та інформування.

Згідно з українськими та світовими даними, основними проблемами репродуктивного здоров’я є:

  • материнська і дитяча смертність;
  • інвалідність серед дітей;
  • високий рівень абортів;
  • невиношування вагітності;
  • високий рівень ускладнень вагітності та пологів;
  • поширеність жіночої та чоловічої безплідності;
  • захворюваність населення на ЗПСШ.

Рекомендації щодо збереження репродуктивного здоров’я

Вибір оптимального віку для народження дитини. Відкладення народження первістка до 20-річного віку матері корисне як для неї, так і для дитини.

Дотримання інтервалів між народженням дітей, необхідних для відновлення здоров’я матері. Після вагітності й пологів, для повного відновлення організму жінки, необхідно близько трьох років. Перерва між вагітностями менше двох років підвищує ризик передчасних пологів і народження дітей з малою вагою та інших ускладнень.

Уникнення небажаної вагітності та абортів, зокрема шляхом використання сучасних засобів контрацепції. Аборт як метод регулювання народжуваності є небажаним і може призводити до негативних наслідків для репродуктивного здоров’я жінки в майбутньому.

Безпечні та ефективні методи контрацепції. Лікар допоможе із вибором контрацептива, що відповідатиме найбільш прийнятному методу контрацепції, з урахуванням індивідуальних потреб і стану здоров’я.

Попередження зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Очевидно, що наслідки таких захворювань можуть негативно впливати на репродуктивну функцію. У випадку зараження під час вагітності ІПСШ ускладнюють її перебіг та спричиняють розвиток тяжких вад плоду.

Відмова від шкідливих звичок. Куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин може серйозно зашкодити репродуктивній функції, включно з розвитком імпотенції у чоловіків, ризиками для нормального перебігу вагітності, формуванням тяжких вад розвитку та інших ризиків для здоров’я дитини.

Знання факторів, що впливають на репродуктивне здоров’я, є першим кроком на шляху до його збереження. Інформованість та грамотне використання контрацепції попередить небажану вагітність та зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Своєчасна діагностика і лікування цих захворювань допоможуть звести до мінімуму негативний вплив інфекційно-запальних процесів на репродуктивну функцію.

Планування та ретельна підготовка майбутніх батьків до вагітності, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок сприяють нормальному перебігу вагітності й пологів, народженню здорових дітей.

Турбота про своє здоров’я, зокрема й репродуктивне, має стати нормою і культурою поведінки кожної людини та суспільства загалом.

https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya

СТАРТУВАЛА КАМПАНІЯ З ВАКЦИНАЦІЇ ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ ДІВЧАТ В УКРАЇНІ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ

600 дівчат з ВІЛ віком від 9 до 14 років в Україні до кінця 2020 року будуть щеплені проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) в рамках кампанії Фундації АнтиСНІД-США в Україні (AHF Ukraine) за підтримки Центру громадського здоров’я України.

ВПЛ є причиною 70% випадків раку шийки матки. Дівчата та жінки, які живуть з ВІЛ, мають високий ризик інфікування цим вірусом.

1800 доз двовалентної вакцини проти ВПЛ закупила Фундація АнтиСНІД-США в Україні для 600 дівчат від 9 до 14 років, які живуть з ВІЛ. У співпраці з Центром громадського здоров’я МОЗ України та органами охорони здоров’я обласних державних адміністрацій Фундація передала вакцини у 23 регіони України. Також Фундація провела навчання для медпрацівників щодо техніки щеплень проти ВПЛ та особливостей вакцинації ВІЛ-позитивних людей.

Щоб захиститися від вірусу папіломи людини та раку шийки матки, рекомендовано зробити щеплення до початку статевого життя (у 9–14 років). Якщо вакцинацію не робили у підлітковому віці, можна зробити щеплення після консультації з лікарем. Не можна вакцинувати проти ВПЛ дівчат віком до 9 років, а дівчат та жінок, які живуть з ВІЛ, протипоказано вакцинувати після 26 років. Дівчатам та жінкам з ВІЛ вакцинують у 3 етапи.

У рамках кампанії з вакцинації щеплення проводитимуть у закладах охорони здоров’я за місцем проживання або медичного спостереження. До кінця 2020 року всі дівчата з ВІЛ 9–14 років без протипоказань до щеплення та за згодою батьків чи опікунів будуть вакциновані від вірусу папіломи людини.

https://www.phc.org.ua/news/startuvala-kampaniya-z-vakcinacii-vil-pozitivnikh-divchat-v-ukraini-dlya-profilaktiki-raku

Туберкульоз

У листопаді 2019 р. в Україні зареєстровано 2 060 випадків туберкульозу:

  • 1 669 нових випадків захворювання;
  • 391 пацієнт із рецидивом;
  • 39 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
  • 102 пацієнти, які розпочали повторне лікування після невдалого;
  • 70 інших випадків;
  • 4 випадки з невідомою історією попереднього лікування.

Загалом у листопаді 2019 р. від туберкульозу лікувалася 18 831 людина.

https://www.phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-listopad-2019-roku

СТАТИСТИКА ВІЛ В УКРАЇНІ: ЛИСТОПАД 2019 РОКУ

У листопаді 2019 р. в Україні офіційно зареєстровано 1 451 новий випадок ВІЛ-інфекції, у 517 пацієнтів діагностовано СНІД, а 267 людей померли від СНІДу.

Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у листопаді 2019 р.:

  • гетеросексуальний — 988;
  • гомосексуальний — 43;
  • парентеральний — 411;
  • вертикальний — 218 **;
  • невідомий — 1.

* Без урахування даних АР Крим із 2014 р. і частин територій Донецької та Луганської областей із 2015 р.

** Більшість із них (близько 98%) після 18 місяців не матиме ВІЛ-інфекції.


https://www.phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-listopad-2019-roku

ТРЕНІНГ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ В МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ З ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

З 2 до 4 грудня цього року у Львові відбувся перший тренінг для лабораторних спеціалістів регіональних протитуберкульозних закладів щодо впровадження системи менеджменту якості в мікробіологічних лабораторіях з діагностики туберкульозу. 

Впровадження системи менеджменту якості в мікробіологічних лабораторіях з діагностики туберкульозу є однією з основних цілей  “Системи показників та цілей в сфері управління лабораторного потенціалу”. Система контролю якості охоплює всі аспекти сучасних лабораторних процесів. Проте ще жодна українська мікробіологічна лабораторія з діагностики не підготовлена до акредитації  за міжнародним стандартом ISO 15189.

Впровадження системи якості, заснованої на міжнародних стандартах, і акредитація лабораторій дозволить зменшити оперативні витрати і кількість помилкових результатів, покращити управління та якість надання медичних послуг.

https://phc.org.ua/news/trening-schodo-vprovadzhennya-sistemi-menedzhmentu-yakosti-v-mikrobiologichnikh-laboratoriyakh

Клінічна база кафедри фтизіатрії та пульмонології ХНМУ

КНП ХОР «ОПТД №1» є клінічною базою кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету.

Кафедра туберкульозу Харківського медичного інституту була заснована у березні 1923 р. на базі Національного державного інституту туберкульозу. Першим керівником кафедри став професор Ісаак Ілліч Файншмідт (з 1923 по 1931 р.), талановитий клініцист, вчений, суспільний діяч.

З 1931 по 1956 рр. кафедру очолював професор Борис Моісейович Хмельницький, який проводив велику роботу з підготовки наукових кадрів. У цей час вивчалася проблема змішаної інфекції при туберкульозі та  колапсотерапії легеневого туберкульозу.

З 1958 р. до 1970 р. кафедрою завідував доцент Андрій Дмитрович Корнєєв. Колективом кафедри виконувалися роботи з вивчення патогенезу туберкульозу, питань лікування, критерії активності та вивчення малих і первинних форм туберкульозу.

 З 1970 р. до 1996 р. кафедру очолювала доцент Світлана Михайлівна Рослик. Співробітники кафедри проводили роботу в 3 основних напрямках: епідеміологія туберкульозу, вивчення особливостей клініки та диференціальної діагностики, підвищення ефективності лікування.

З 1998 р. кафедра туберкульозу реорганізована у кафедру фтизіатрії та пульмонології. Керівником кафедри (з 1998 по 2010 рр.) була доктор медичних наук, професор Зайцева Світлана Іванівна.

На даний час кафедра фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету працює у такому складі:

Завідувач кафедри – доктор медичних наук, професор Шевченко Ольга Станіславівна,
Бутов Дмитро Олександрович – доктор медичних наук, доцент (на кафедрі займає посаду професора) .
Окрім цього на кафедрі працюють кандидати медичних наук Матвєєва С.Л., Степаненко Г.Л., Чопорова О.І.  та асистент Овчаренко І.А.

Всі працівники кафедри мають кваліфікаційні категорії з фтизіатрії.

Наряду з педагогічної діяльністю співробітниками кафедри проводиться велика консультативна та дослідницька робота.

Завідувач кафедри Шевченко О.С. згідно наказу Департаменту охорони здоров’я ОДА входить до складу Центральної лікарської консультативної комісії.

Консультативна робота здійснюється в усіх стаціонарних відділеннях та амбулаторно.

Окрім консультативної роботи співробітники кафедри залучаються до проведення рецензій на летальні випадки та клініко-анатомічних конференцій, консиліумів та беруть участь у клініко-експертних комісіях, проведенні днів фахівця з фтизіатрії.

Разом із співробітниками диспансеру на кафедрі розроблені та впроваджені в клінічну практику новітні технології патогенетичного лікування при туберкульозі такі як: патогенетичне лікування озоном і за допомогою лазеротерапії хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень.

 За результатами наукових досліджень були розроблені та проваджені до практики методичні рекомендації щодо лікувальної та діагностичної тактики під час розвитку медикаментозного токсичного гепатиту шляхом комплексного застосування L-аргініну L-глутамату з магнітолазеротерапією у проекції печінки та кубітальної вени. Виконано клініко-експериментальну роботу з застосування кверцетину з полівінілпіролідоном у лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень.

У 2016-2018 роках на кафедрі проводилась науково-дослідна робота «Прогнозування перебігу хіміорезистентного туберкульозу легенів шляхом вивчення ефективності різних схем хіміотерапії». Були впроваджені методи прогнозування ефективності лікування хворих на МРТБ з деструкцією шляхом вивчення механізмів перебудови сполучної тканини легень, у хворих проводили дослідження рівнів тканинних факторів фіброзу та альдостерону.

Зараз на кафедрі проводиться науково-дослідна робота на тему «Оптимізація прогнозування та підвищення ефективності лікування вперше діагностованого туберкульозу легенів на підставі вивчення динаміки показників вуглеводного, ліпідного та білкового обміну». Впроваджуються нові методи діагностики порушень вуглеводного, ліпідного та білкового обміну у хворих на туберкульоз та методи їх корекції.

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний фтизіопульмонологічний центр»

Харківська область, 61096 м. Харків, вулиця Ньютона, 145