ЦГЗ І MSF ПІДГОТУВАЛИ НОВИЙ БУКЛЕТ ПРО ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ B ТА C
Центр громадського здоров’я України разом з міжнародною гуманітарною організацією «Лікарі без кордонів» підготував буклет «Вірусні гепатити В та С як загроза громадському здоров’ю». Видання призначено для безкоштовного розповсюдження серед осіб, які приймають рішення, працівників сфери охорони здоров’я та усіх, кого цікавить проблема вірусних гепатитів і стратегія їх елімінації, зокрема лікування вірусного гепатиту С генеричними препаратами прямої противірусної дії.
За оцінками експертів, в Україні близько 3,6% (1 517 515) людей живуть із хронічним гепатитом C і 1,5% (632,5 тис.) людей інфіковано вірусом гепатиту В. Але під медичним наглядом перебуває тільки 82 654 особи (5,4%) з гепатитом C і 23 687 осіб (3,7%) з гепатитом B. Отже, значна кількість населення ще не знає про свій діагноз і не має доступу до лікування.
Буклети будуть розповсюджені в усіх регіонах серед департаментів/управлінь охорони здоров’я обласних держадміністрацій.
Україна вирізняється високим рівнем захворюваності на цю недугу, займаючи друге місце у Європі за поширенням раку.
За даними Національного канцер-реєстру, щорічно близько 140 тисяч українців дізнаються, що у них рак. Щороку від раку помирають більше 65 тисяч українців. До 50% випадків раку можна уникнути, якщо щорічно проходити ранні обстеження.
Тож інструментальні дослідження для ранньої діагностики новоутворень – один з пріоритетів Програми медичних гарантій. У 2020 році вони будуть для українців безоплатними.
16-77 – це телефон контакт-центру НСЗУ. Всі дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безоплатні.
Отже, 16-77 для пацієнта: в яких випадках дзвонити?
1. Дізнатись про найближчий заклад надання первинної медичної допомоги.
2. Дізнатись, чи має певний заклад охорони здоров’я договір з НСЗУ.
3. Запитати, які безоплатні медичні послуги можна отримати в закладі первинної ланки, уклавши декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром.
4. З’ясувати місце знаходження найближчої аптеки з “Доступними ліками”.
5. Запитати, які медичні послуги можна отримати з 1 квітня 2020 року у спеціалізованих лікарнях безоплатно в межах Програми медичних гарантій-2020.
6. Повідомити про порушення закладом ПМД Порядку надання первинної медичної допомоги (тут https://bit.ly/2NYnrK5 можна ознайомитись з Порядком) та дізнатись, як правильно подати скаргу та що зробити, аби отримати доступ до безоплатного пакету послуг на первинці.
Пам’ятайте, що лише у світі, створеному Джоан Роулінг, проблеми вирішуються за допомогою заклинання. У реальності кожна зміна або досягнення – результат дій та зусиль.
Дзвінок до 16-77 не матеріалізує миттю лікаря у вашій оселі.
Але вам буде надана повна інформація про маршрут до лікаря і перелік безоплатних послуг .
БО “Українці проти туберкульозу” підтримує відкритий лист керівників протитуберкульозних закладів регіонів України “Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні”.
ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВІРУСНИМ ГЕПАТИТАМ ДО 2030 РОКУ
Україна приєдналася до Глобальної стратегії з елімінації вірусних гепатитів B та C, ухваливши Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.
Завдяки реалізації Державної стратегії до 2030 року:
вдасться попередити 90% нових випадків вірусних гепатитів;
90% осіб, які хворіють на ВГ, будуть продіагностовані та знатимуть про свою хворобу;
до 90% хворих отримають лікування, яке буде ефективним і призведе до повного одужання (для ВГC) або ефективного контролю хвороби (для ВГB).
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Існує п’ять основних вірусів гепатиту — типи A, B, C, D і E.
Кожен із них може мати серйозні наслідки для здоров’я. Найнебезпечнішими є вірусні гепатити В та С. З ними пов’язано 96% смертей від цирозу та раку печінки.
В Україні 3,6% населення (1 517 515 осіб) хворіє на хронічний гепатит C і 1,5% (632 298 осіб) — на вірусний гепатит B. Проте лише 5,4% людей з ВГС і 3,7% з ВГВ перебувають під медичним спостереженням. Більшість хворих не знає про свою недугу та не отримує лікування.
Ухвалення Стратегії, зокрема, передбачає значне охоплення програмою замісної підтримувальної терапії: 40% від оцінної кількості людей, що вживають опіоїди ін’єкційно.
Участь у програмі ЗПТ призведе до:
меншого вживання заборонених опіоїдів;
зниження рівня злочинності, пов’язаної, зокрема, з потребою добування коштів на придбання нелегальних наркотиків;
зниження смертності в результаті передозувань та передчасної смертності, що пов’язана із вживанням наркотиків (серцево-судинні захворювання, сепсис тощо);
покращення соціального функціонування — працевлаштування, відновлення зв’язків, батьківських обов’язків тощо;
зменшення ризикованої поведінки, пов’язаної з поширенням ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно;
профілактики передавання ВІЛ від матері до дитини;
створення умов для ефективного лікування СНІДу, туберкульозу і супутніх захворювань — сепсису, гнійних інфекцій, гепатиту В і С, трофічної виразки, флебіту;
покращення соматичного здоров’я пацієнтів.
За даними останнього біоповедінкового дослідження, оцінна кількість людей, які вживають наркотики ін’єкційно, становила 317 000 (на підконтрольній Україні території). З них 284 006 осіб уживають опіоїди.
Вживання наркотиків ін’єкційним шляхом має негативні наслідки, зокрема:
значно збільшує ймовірність залежності від наркотичних речовин, що знижує соціальний та фінансовий статус людини, підвищує рівень кримінальних правопорушень, погіршує психологічний та фізичний стан;
підвищує ризики інфікування ВІЛ, вірусними гепатитами В та С через спільне використання голок та шприців для ін’єкцій;
підвищує ризики зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, у зв’язку з незахищеними, часто ризикованими сексуальними практиками під впливом наркотичних речовин.
Програма замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) визнана у світі як найбільш економічно ефективний метод лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.
Медична нарада 16.01.2020 “Про підсумки роботи обласного протитуберкульозного диспансеру№1 за 2019 рік”
16.01.2020 було проведено медичну нараду за підсумками роботи диспансеру у 2019 році за участю представника Департаменту охорони здоров’я ХОДА, завідувача кафедри фтизіатрії та пульмонології ХНМУ проф.Шевченко О.С., керівництва закладу та підрозділів,лікарів та середнього медичного персоналу.
Директор Ірина Миколаївна Калмикова зупинилася на питанні про “Фінансово економічну діяльність диспансеру у 2019 році та основні напрямки роботи закладу у 2020 році” .
“Про результати надання медичної допомоги у структурних підрозділах закладу та вирішення проблемних питань” говорила у своїй доповіді заступник директора Вороніна Наталія Лаврентівна.
Доповідь завідувача фтизіатричним відділенням №1 Слепченко Надії Степанівни про “Організацію роботи відділення та готовність до роботи у співпраці з НСЗУ”.
Про “Організацію лікування хіміорезистентного туберкульозу та перспективи роботи” розповів завідувач фтизіатричним відділенням №2 Смірнов Сергій Олександрович.
Завідувач фтизіатричним відділенням №3 Боровок Наталя Миколаївна розповіла про “Організацію роботи відділення та готовність до роботи у співпраці з НСЗУ”.
У своєму виступі, завідувач легенево хірургічним відділенням Соборова Людмила Миколаївна звернула увагу на “Надання хірургічної допомоги у відділенні та шляхи оптимизації роботи” .
Завідувач КДЛ ОПТД №1 Рогачевська Тетяна Олександрівна говорила “Про результати роботи лабораторії відповідно до Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.
Завідувач бактеріологічною лабораторією ОПТД №1 Новохацька Марія Федорівна доповіла “Про результати роботи лабораторії відповідно до Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.
Завідувач рентгенологічного відділення Танцура Олександр Вікторович розповів “Про роботу рентгенологічного відділення” .
Завідувачка амбулаторним прийомом Зеркаль Ганна Валентинівна доповіла про “Організацію роботи відділення та готовність до роботи у співпраці з НСЗУ”.
“Про результати сумісної роботи кафедри ХНМУ та ОПТД №1” говорила у своїй доповіді завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології ХНМУ проф. Шевченко Ольга Станіславівна.
При переході до моделі оплати за пролікований випадок якість кодування лікарів буде напряму впливати на обсяг коштів отриманих закладами охорони здоров’я від #НСЗУ.
Для того, щоб допомогти закладам підготуватися до кодування відповідно до нових правил та стандартів кодування випадків у стаціонарі, Національна Служба Здоров’я України розробила комплексну програму.
ДЛЯ КОГО КОРИСНЕ НАВЧАННЯ: 1 практикуючим лікарям спеціалізованої медичної допомоги; 2 медичним статистикам; 3 керівникам закладів охорони здоров’я спеціалізованої медичної допомоги.
Понад 80 % спеціалізованих медичних закладів Харківщини готові до контрактування з НСЗУ
До контрактування з Національною службою здоров’я України готові 80,89 % спеціалізованих медичних закладів Харківської області.
Про це йшлося у Харкові 17.01.2020 під час наради з підготовки до укладення договору з НСЗУ в рамках впровадження програми медичних гарантій з 2020 року.
У заході взяли участь представники МОЗ, НСЗУ, проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», власники закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу, зокрема, керівництво Харківської ОДА та профільні економічні заступники закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу.
Учасників нарад було поінформовано про подальші кроки у трансформації фінансування медичної галузі в Україні.
Наголошувалося, що всі спеціалізовані медичні заклади у Харківській області, мають бути готові до контрактування з НСЗУ до 31 січня 2020 року. Це – умова, за якою ці заклади з 1 квітня отримають державні кошти за Програмою медичних гарантій. Державної субвенції на фінансування закладів спеціалізованої медичної допомоги з 2-го кварталу 2020 року не передбачено.
У 2020 році на виконання Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” Програма медичних гарантій запрацює в повному обсязі. Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) буде закуповувати медичні послуги у закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) усіх рівнів надання медичної допомоги, організаційно-правової форми (крім бюджетної установи) та форми власності (далі – надавачів) і оплачувати їх за договором. Процедура закупівель медичних послуг передбачатиме дотримання надавачами умов надання послуг та специфікацій на конкретні послуги/групи послуг (далі – вимоги).
Вимоги є мінімальними і лише специфікують окремі важливі для Програми медичних гарантій умови роботи надавачів за договором з НСЗУ і не є галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я. Діяльність закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) і надалі регламентуватиметься чинним законодавством.
Вимоги до медичних послуг сформовані таким чином, що будь-який заклад, незалежно від його назви, рівня надання медичної допомоги та спеціалізації, який відповідає вимогам до надання послуг в межах Програми медичних гарантій, може укласти договір з НСЗУ на надання відповідної послуги/групи послуг.
Обов’язковими умовами для укладення договорів з НСЗУ залишаються: – автономізації закладу (перетворення в комунальне некомерційне/казенне підприємство); – комп’ютеризації закладу (встановлення комп’ютерів або інших технічних засобів, наприклад планшетів, смартфонів, тощо); – підключення закладу до ЦБД ЕСОЗ через обраний МІС; – наявності у закладу діючої ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики; – підписання договору з Національною службою здоров’я України.
ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВІРУСНИМ ГЕПАТИТАМ ДО 2030 РОКУ
Україна приєдналася до Глобальної стратегії, ухваливши Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.
підвищення ефективності лікування від усіх форм ТБ, зокрема лікарсько-стійкого туберкульозу на понад 90% порівняно з 2015 роком.
Усі пацієнти з туберкульозом можуть лікуватися амбулаторно у зручних та комфортних домашніх умовах.
Для досягнення зазначених цілей країна має виконати такі завдання:
максимально забезпечити амбулаторне лікування туберкульозу, яке буде націлене на пацієнта і передбачатиме його соціальну підтримку;
мережа протитуберкульозних закладів має бути реорганізована відповідно до епідеміологічної ситуації в кожній області;
фінансування протитуберкульозних закладів має відбуватися за новими механізмами, що спрямовані на результат лікування;
населення має володіти основними поняттями про туберкульоз, завдяки чому має зникнути упереджене ставлення як до хворих на ТБ, так і до самої хвороби;
туберкульоз і латентну туберкульозну інфекцію мають виявляти на ранній стадії;
профілактика туберкульозу має охопити всі ключові групи населення, які цього потребують, та ВІЛ-інфікованих осіб;
пріоритетом має стати швидке визначення стійкості до протитуберкульозних препаратів із застосуванням молекулярно-генетичних методів лабораторної діагностики;
лікування хворих на туберкульоз має бути комфортним, безпечним для пацієнта, з короткими режимами;
пацієнти повинні мати безперешкодний доступ до АРТ, замісної терапії, заходів формування прихильності до лікування та психосоціальної підтримки;
протитуберкульозні препарати мають видавати лише за рецептом;
має бути створено систему паліативної допомоги хворим на туберкульоз.
У грудні минулого року в Україні зареєстровано 1 918 випадків туберкульозу:
1 553 нових випадків захворювання;
365 пацієнтів із рецидивом;
36 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
92 пацієнти, які розпочали повторне лікування після невдалого;
61 інший випадок;
3 випадки з невідомою історією попереднього лікування.
Загалом у грудні 2019 р. від туберкульозу лікувалися 18 674 людини.
