Skip to main content

Автор: Admin

Медична нарада 16.01.2020 “Про підсумки роботи обласного протитуберкульозного диспансеру№1 за 2019 рік”

16.01.2020 було проведено медичну нараду за підсумками роботи диспансеру у 2019 році за участю представника Департаменту охорони здоров’я ХОДА, завідувача кафедри фтизіатрії та пульмонології ХНМУ проф.Шевченко О.С., керівництва закладу та підрозділів,лікарів та середнього медичного персоналу.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_100533-1024x576.jpg
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_184855-576x1024.jpg

Директор Ірина Миколаївна Калмикова зупинилася на питанні про “Фінансово економічну діяльність диспансеру у 2019 році та основні напрямки роботи закладу у 2020 році” .

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_103304-1024x576.jpg

“Про результати надання медичної допомоги у структурних підрозділах закладу та вирішення проблемних питань” говорила у своїй доповіді заступник директора Вороніна Наталія Лаврентівна.

Доповідь завідувача фтизіатричним відділенням №1 Слепченко Надії Степанівни про “Організацію роботи відділення та готовність до роботи у співпраці з НСЗУ”.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_103950-1024x576.jpg

Про “Організацію лікування хіміорезистентного туберкульозу та перспективи роботи” розповів завідувач фтизіатричним відділенням №2 Смірнов Сергій Олександрович.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_100803-1-1024x576.jpg

Завідувач фтизіатричним відділенням №3 Боровок Наталя Миколаївна розповіла про “Організацію роботи відділення та готовність до роботи у співпраці з НСЗУ”.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_105555-1024x576.jpg

У своєму виступі, завідувач легенево хірургічним відділенням Соборова Людмила Миколаївна звернула увагу на “Надання хірургічної допомоги у відділенні та шляхи оптимизації роботи” .

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_110840-1024x576.jpg
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_184618-1024x576.jpg

Завідувач КДЛ ОПТД №1 Рогачевська Тетяна Олександрівна говорила “Про результати роботи лабораторії відповідно до Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_132737-1024x576.jpg

Завідувач бактеріологічною лабораторією ОПТД №1 Новохацька Марія Федорівна доповіла “Про результати роботи лабораторії відповідно до Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.

Завідувач рентгенологічного відділення Танцура Олександр Вікторович розповів “Про роботу рентгенологічного відділення” .

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_120317-1024x576.jpg

Завідувачка амбулаторним прийомом Зеркаль Ганна Валентинівна доповіла про “Організацію роботи відділення та готовність до роботи у співпраці з НСЗУ”.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_115758-1024x576.jpg

Завідувач відділу МІО ОПТД №1 Ковальова Таісія Федорівна нагадала “Про роботу з медичною документацією”.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_112210-1024x576.jpg

“Про результати сумісної роботи кафедри ХНМУ та ОПТД №1” говорила у своїй доповіді завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології ХНМУ проф. Шевченко Ольга Станіславівна.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 20200116_114654-1024x576.jpg

ePlatform Академії НСЗУ

Клінічне кодування хвороб та інтервенцій за українською системою ДСГ [базовий курс]

При переході до моделі оплати за пролікований випадок якість кодування лікарів буде напряму впливати на обсяг коштів отриманих закладами охорони здоров’я від #НСЗУ.

Для того, щоб допомогти закладам підготуватися до кодування відповідно до нових правил та стандартів кодування випадків у стаціонарі, Національна Служба Здоров’я України розробила комплексну програму.

ДЛЯ КОГО КОРИСНЕ НАВЧАННЯ:
1  практикуючим лікарям спеціалізованої медичної допомоги;
2 медичним статистикам;
3 керівникам закладів охорони здоров’я спеціалізованої медичної допомоги.


Понад 80 % спеціалізованих медичних закладів Харківщини готові до контрактування з НСЗУ

До контрактування з Національною службою здоров’я України готові 80,89 % спеціалізованих медичних закладів Харківської області. 

Про це йшлося у Харкові 17.01.2020 під час наради з підготовки до укладення договору з НСЗУ в рамках впровадження програми медичних гарантій з 2020 року. 

У заході взяли участь представники МОЗ,  НСЗУ, проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», власники  закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу, зокрема, керівництво Харківської ОДА та профільні економічні заступники закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу.

Учасників нарад було поінформовано про подальші кроки у трансформації фінансування медичної галузі в Україні.

Наголошувалося, що всі спеціалізовані медичні заклади у Харківській області, мають бути готові до контрактування з НСЗУ до 31 січня 2020 року. Це – умова, за якою ці заклади з 1 квітня отримають державні кошти за Програмою медичних гарантій. Державної субвенції на фінансування закладів спеціалізованої медичної допомоги з 2-го кварталу 2020 року не передбачено.

https://nszu.gov.ua/novini/ponad-80-specializovanih-medichnih-zakladiv-harkivshchini-go-160

ВИМОГИ ПМГ 2020

У 2020 році на виконання Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” Програма медичних гарантій запрацює в повному обсязі. Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) буде закуповувати медичні послуги у закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) усіх рівнів надання медичної допомоги, організаційно-правової форми (крім бюджетної установи) та форми власності (далі – надавачів) і оплачувати їх за договором. Процедура закупівель медичних послуг передбачатиме дотримання надавачами умов надання послуг та специфікацій на конкретні послуги/групи послуг (далі – вимоги).

Вимоги є мінімальними і лише специфікують окремі важливі для Програми медичних гарантій умови роботи надавачів за договором з НСЗУ і не є галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я. Діяльність закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) і надалі регламентуватиметься чинним законодавством.

Вимоги до медичних послуг сформовані таким чином, що будь-який заклад, незалежно від його назви, рівня надання медичної допомоги та спеціалізації, який відповідає вимогам до надання послуг в межах Програми медичних гарантій, може укласти договір з НСЗУ на надання відповідної послуги/групи послуг.

Обов’язковими умовами для укладення договорів з НСЗУ залишаються:
– автономізації закладу (перетворення в комунальне некомерційне/казенне підприємство);
– комп’ютеризації закладу (встановлення комп’ютерів або інших технічних засобів, наприклад планшетів, смартфонів, тощо);
– підключення закладу до ЦБД ЕСОЗ через обраний МІС;
– наявності у закладу діючої ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
– підписання договору з Національною службою здоров’я України.

https://nszu.gov.ua/likar-2020

ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВІРУСНИМ ГЕПАТИТАМ ДО 2030 РОКУ

Україна приєдналася до Глобальної стратегії, ухваливши Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.

Стратегічні цілі:

  • зниження захворюваності на 80%;
  • зниження смертності на 90%;
  • підвищення ефективності лікування від усіх форм ТБ, зокрема лікарсько-стійкого туберкульозу на понад 90% порівняно з 2015 роком.

Усі пацієнти з туберкульозом можуть лікуватися амбулаторно у зручних та комфортних домашніх умовах. 

Для досягнення зазначених цілей країна має виконати такі завдання:

  • максимально забезпечити амбулаторне лікування туберкульозу, яке буде націлене на пацієнта і передбачатиме його соціальну підтримку;
  • мережа протитуберкульозних закладів має бути реорганізована відповідно до епідеміологічної ситуації в кожній області;
  • фінансування протитуберкульозних закладів має відбуватися за новими механізмами, що спрямовані на результат лікування;
  • населення має володіти основними поняттями про туберкульоз, завдяки чому має зникнути упереджене ставлення як до хворих на ТБ, так і до самої хвороби;
  • туберкульоз і латентну туберкульозну інфекцію мають виявляти на ранній стадії;
  • профілактика туберкульозу має охопити всі ключові групи населення, які цього потребують, та ВІЛ-інфікованих осіб;
  • пріоритетом має стати швидке визначення стійкості до протитуберкульозних препаратів із застосуванням молекулярно-генетичних методів лабораторної діагностики;
  • лікування хворих на туберкульоз має бути комфортним, безпечним для пацієнта, з короткими режимами;
  • пацієнти повинні мати безперешкодний доступ до АРТ, замісної терапії, заходів формування прихильності до лікування та психосоціальної підтримки;
  • протитуберкульозні препарати мають видавати лише за рецептом;
  • має бути створено систему паліативної допомоги хворим на туберкульоз.

 У грудні минулого року в Україні зареєстровано 1 918 випадків туберкульозу:

  • 1 553 нових випадків захворювання;
  • 365 пацієнтів із рецидивом;
  • 36 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
  • 92 пацієнти, які розпочали повторне лікування після невдалого;
  • 61 інший випадок;
  • 3 випадки з невідомою історією попереднього лікування.

Загалом у грудні 2019 р. від туберкульозу лікувалися 18 674 людини.

https://phc.org.ua/news/derzhavna-strategiya-protidii-vil-infekciisnidu-tuberkulozu-ta-virusnim-gepatitam-do-2030-0

ВООЗ ОНОВЛЮЄ ПОЛІТИКУ ЩОДО МОЛЕКУЛЯРНИХ АНАЛІЗІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Діагностика туберкульозу та резистентності до рифампіцину в усьому світі не є досконалою. Щоб розв’язати цю проблему, ВООЗ оновила політику стосовно молекулярних аналізів, котрі використовують як початкові тести для діагностики туберкульозу та резистентності до рифампіцину.

У грудні 2019 року відбулася нарада незалежної групи ВООЗ із розробки керівних принципів, де було розглянуто відповідні оновлення. Детальні рекомендації будуть опубліковані 2020 року як частина Зведених настанов з діагностики ТБ. Вони міститимуть значно вдосконалений підхід до діагностики туберкульозу в дорослих і дітей, зокрема, його резистентних до рифампіцину форм. Про це йдеться у Ключовому оновленні щодо нових молекулярних аналізів, оприлюдненому ВООЗ у швидкому повідомленні 13 січня цього року.

Основні зміни:

  • висока діагностична точність та покращення результатів аналізу Xpert MTB/RIF (затвердженого ВООЗ у 2010 році) як первинного тесту для діагностики легеневого туберкульозу та виявлення резистентності до рифампіцину;
  • висока діагностична точність аналізу Xpert Ultra (аналіз наступного покоління для Xpert MTB/RIF), випущеного виробником 2018 року;
  • покращена діагностика резистентності у дітей за допомогою будь-якого аналізу на конкретних зразках, таких як мокротиння, кал, носоглоткові та шлункові проби;
  • покращена діагностика туберкульозу і його резистентних форм за допомогою будь-якого аналізу у пацієнтів із позалегеневим туберкульозом.

Виявлення випадків туберкульозу молекулярними методами тестування поліпшилося на 49% порівняно з 2013 роком і тепер становить близько 95%.

Відповідно до міжнародних рекомендацій, з 2018 року Україна використовує молекулярні методи (GeneXpert) як первинні діагностичні тести.

Для швидшого отримання результатів лабораторних досліджень упроваджено інформаційну систему GxAlert, яка дає змогу контролювати роботу комплексів GeneXpert у режимі реального часу та керувати запасом картриджів і частотою помилок.

У 2019 році здійснено повномасштабне впровадження чутливіших картриджів Ultra у співпраці з Національною референс-лабораторією з мікробіологічної діагностики туберкульозу за підтримки гранту Глобального фонду.

Зусилля із діагностики туберкульозу, а надто його стійких форм, мають важливе значення для:

  • припинення глобальної епідемії туберкульозу;
  • реалізації стратегії ВООЗ щодо боротьби з туберкульозом;
  • досягнення цілей сталого розвитку ООН.

https://phc.org.ua/news/vooz-onovlyue-politiku-schodo-molekulyarnikh-analiziv-yaki-vikoristovuyut-dlya-diagnostiki

ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВІРУСНИМ ГЕПАТИТАМ ДО 2030 РОКУ

Україна ухвалила Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.

ВІЛ/СНІД, туберкульоз, вірусні гепатити В та С, поєднані патології формують основний тягар інфекційних хвороб в Україні, безпосередньо впливають на погіршення якості та тривалості життя, призводять до тяжких наслідків для здоров’я, сприяють втраті працездатності та передчасній смертності, зумовлюють появу множинних супутніх станів та захворювань, що в цілому визначає протидію поширенню цих хвороб важливим завданням громадського здоров’я.

https://phc.org.ua/news/derzhavna-strategiya-protidii-vil-infekciisnidu-tuberkulozu-ta-virusnim-gepatitam-do-2030-roku

Туберкульоз

У грудні 2019 р. в Україні зареєстровано 1 918 випадків туберкульозу:

  • 1 553 нові випадки захворювання;
  • 365 пацієнтів із рецидивом;
  • 36 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
  • 92 пацієнти, які розпочали повторне лікування після невдалого;
  • 61 інший випадок;
  • 3 випадки з невідомою історією попереднього лікування.

Загалом у грудні 2019 р. від туберкульозу лікувалися 18 674 людини.

https://phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-gruden-2019-roku

СТАТИСТИКА ВІЛ В УКРАЇНІ: ГРУДЕНЬ 2019 РОКУ

У грудні 2019 р. в Україні офіційно зареєстровано 1 600 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 509 пацієнтів діагностовано СНІД, а 228 людей померли від СНІДу.

Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у грудні 2019 р.:

  • гетеросексуальний — 1 118;
  • гомосексуальний — 36;
  • парентеральний — 426;
  • вертикальний — 228 **;
  • невідомий — 7.

* Без урахування даних АР Крим із 2014 р. і частин територій Донецької та Луганської областей із 2015 р.

** Більшість із них (близько 98%) після 18 місяців не матиме ВІЛ-інфекції.

https://phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-gruden-2019-roku

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний фтизіопульмонологічний центр»

Харківська область, 61096 м. Харків, вулиця Ньютона, 145