Як не варто носити маску: 7 головних помилок
Пам’ятайте, маска ефективна лише якщо її правильно носити.
Дивіться як неправильно носити маску та надсилайте друзям, які надягають її під носа чи на лікоть.
Автор: Admin
Коронавірус чи грип?
Центр громадського здоров’я України і Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією підписали нову угоду про надання Україні фінансування на боротьбу з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом на 2021–2023 роки.
Обсяг фінансування за угодою складає 135 778 266 доларів США та передбачає участь трьох реципієнтів: ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», БО «100% життя» і МБФ «Альянс громадського здоров’я».
Завдяки плідній роботі в рамках попереднього гранту Глобального фонду протягом 2018-2019 років Центр громадського здоров’я досяг значних успіхів.
У боротьбі з ВІЛ:
?на 37% збільшив кількість ВІЛ-позитивних людей, які отримують лікування
?на 40% — тих, хто має невизначуваний рівень вірусного навантаження, тобто живуть повноцінним здоровим життям
?закупив препаратів АРТ на суму 9,6 млн доларів США. Це понад 21% загальної кількості ліків для ВІЛ-позитивних пацієнтів, які закуповує держава
У боротьбі з туберкульозом:
?смертність від туберкульозу зменшилася на 8%
?зареєстровано два нових сучасних препарати для лікування лікарсько-стійкого туберкульозу — Бедаквілін та Деламанід
?90% пацієнтів, що мали лікарсько-стійкий туберкульоз, були проліковані Бедаквіліном, який було придбано за кошти Глобального фонду
Новий грант надається для продовження цих дій: надалі зменшувати тягар туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Для цього слід забезпечити універсальний доступ до вчасних та якісних послуг з діагностики, лікування і профілактики туберкульозу та ВІЛ-інфекції.
Зокрема, програма Глобального фонду передбачає низку важливих закупівель і системних змін для сектора громадського здоров’я:
- закупівлю протитуберкульозних препаратів для лікування засуджених та осіб, узятих під варту;
- забезпечення безперебійного антиретровірусного лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
- підтримку та посилення роботи 25 регіональних рад із координації дій у відповідь на поширення туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу;
- підтримку eHealth — інтеграцію системи MIS HIV;
- навчання медичного персоналу у сфері лікування від туберкульозу й ВІЛ тощо.
ПОВТОРНЕ ІНФІКУВАННЯ SARS-COV-2: ЩО ВІДОМО ПРО ПРИЧИНИ ТА ЯК ЗАПОБІГТИ
У вересні 2020 року на порталі нерецензованих наукових дописів medRxiv були опубліковані результати дослідження, у якому підтвердилися чотири випадки повторного інфікування SARS-CoV-2 у Катарі. Вчені використали дані генетичного секвенування, які виявили різні вірусні варіанти між першою і другою інфекціями. Усього дослідники вивчили 133 266 підтверджених випадків інфікування і виявили, що 243 людини мали позитивні результати ПЛР-тестів з інтервалом не менше 45 днів, але тільки у 12 пацієнтів було достатньо даних про вірусний геном в обидва моменти часу. У двох випадках були виявлені ідентичні вірусні геноми після першого і другого позитивних тестів, що вказує на тривалу інфекцію, яка так і не зникла за кілька тижнів між двома позитивними тестами, а в шести інших випадках генетичних змін не було достатньо, щоб зробити твердий висновок про повторне зараження.
Через який час після хвороби з’являються антитіла, й чи можуть вони захистити від повторного інфікування?
Сьогодні відбувається чимало досліджень, щоб краще зрозуміти імунну реакцію після інфікування SARS-CoV-2. Кілька з них показують, що в більшості людей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2, виробляються антитіла, специфічні для цього вірусу. Однак рівні цих антитіл можуть бути різними: у пацієнтів із тяжкою формою захворювання — вищі, а в тих, у кого був легкий чи безсимптомний перебіг захворювання, — нижчі. Точних даних, які рівні антитіл необхідні для захисту і як довго ці антитіла зберігаються в організмі, ще немає.
Наразі відомо, що здебільшого в людей, інфікованих SARS-CoV-2, імунна реакція розвивається впродовж кількох перших тижнів після інфікування. У глобальних масштабах дослідження поширеності на основі серологічного скринінгу показують, що серед людей, охоплених дослідженнями, інфіковано менше 10%, а це означає, що переважна більшість населення світу залишається сприйнятливою до цього вірусу.
Ймовірно, у групі ризику повторного зараження новим коронавірусом є люди, які перенесли захворювання в легкій формі.
Імунітет до інших коронавірусів, що спричиняють звичайні застудні захворювання, SARS-CoV-1 і вірусу, що зумовлює близькосхідний респіраторний синдром (MERS), з часом знижується, як і в разі інших захворювань.
Чи може повторне зараження відбутися через мутацію вірусу?
Коли вірус реплікується, тобто створює копії самого себе, у нових копіях можуть відбуватися незначні зміни, які називають мутаціями.
Одні віруси змінюються дуже швидко, інші — повільніше. Швидкість мутації вірусу SARS-CoV-2, що спричиняє COVID-19, є меншою, ніж у інших вірусів, як-от ВІЛ або вірус грипу. Частіше це пов’язано з тим, що SARS-CoV-2 має внутрішній механізм виправлення помилок під час створення нових копій.
Періодично мутації призводять до появи нового варіанту вірусу, який краще пристосований до навколишніх умов порівняно з вихідним. Тоді цей варіант стає домінантним. Такий природний процес добору «успішніших» варіантів відбувається в усіх вірусів і називається їх еволюцією.
Якщо вірус змінюється так сильно, що перестає бути схожим на вихідний, для боротьби з яким розробляли вакцини й діагностичні тести, це може негативно позначитися на ефективності останніх. ВООЗ спільно зі своєю мережею експертів спостерігає за процесом еволюції вірусу SARS-CoV-2, щоб у разі виникнення такої ситуації вжити заходів для запобігання поширенню нового варіанту вірусу.
Наразі вірус SARS-CoV-2 зазнав дуже незначних мутацій, і його зміни поки не позначаються на ефективності наявних засобів діагностики, лікарських препаратів і розроблюваних вакцин.
Що відомо про повторні випадки інфікування в Україні
Прецеденти повторного інфікування SARS-CoV-2 фіксували і в Україні — 0,25% загальної кількості інфікованих від початку пандемії. Але на сьогодні в Україні не було досліджень, які би підтвердили, що ці віруси генетично відрізняються між собою.
Повторний позитивний результат ПЛР, отриманий не раніше 40 днів від першого позитивного результату, виявлено у 2 161 людини. З них 12% — 250 людей — медичні працівники.
Яких заходів уживати, щоб запобігти повторному інфікуванню?
Доки немає науково обґрунтованих доказів щодо тривалості імунітету й рівня його напруженості, найкращий спосіб запобігти інфікуванню — це уникати впливу вірусу. Для цього слід дотримуватися простих рекомендацій:
- ретельно і часто мийте руки щонайменше 40 секунд, за відсутності такої можливості — користуйтеся антисептиками із вмістом спирту від 60%;
- не торкайтеся обличчя, особливо очей, рота, носа;
- дотримуйтеся фізичної дистанції — 1 метр від інших;
- одягайте маску в громадських будинках і спорудах та громадському транспорті, маска має закривати ніс і рот;
- кашляйте і чхайте у згин ліктя чи одноразову серветку;
- стежте за своїм здоров’ям, і якщо з’являються симптоми захворювання, негайно звертайтеся до лікаря.
СТАТИСТИКА ТБ В УКРАЇНІ: ЛИСТОПАД 2020 РОКУ
У листопаді 2020 року в Україні зареєстровано 1 048 випадків туберкульозу:
- 853 нові випадки захворювання;
- 195 пацієнтів з рецидивом;
- 29 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
- 79 пацієнтів, які розпочали повторне лікування після невдалого;
- 27 інших випадків.
Загалом у листопаді 2020 року від туберкульозу лікувалися 12 657 людей.
https://www.phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-listopad-2020-roku
СТАТИСТИКА ВІЛ І ТБ В УКРАЇНІ: ЛИСТОПАД 2020 РОКУ
У листопаді 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 1 109 нових випадків ВІЛ-інфекції* та 1 048 випадків туберкульозу.
https://www.phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-listopad-2020-roku
СТАТИСТИКА ВІЛ В УКРАЇНІ: ЛИСТОПАД 2020 РОКУ
У листопаді 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 1 109 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 317 пацієнтів діагностовано СНІД, а 134 людини померли від СНІДу.
Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у листопаді 2020 року:
- гетеросексуальний — 661;
- гомосексуальний — 29;
- парентеральний — 412;
- вертикальний — 140**;
- невідомий — 2.
* Без урахування даних АР Крим із 2014 р. і частин територій Донецької та Луганської областей із 2015 року.
** Більшість із них (близько 98%) після 18 місяців не матиме ВІЛ-інфекції.
https://www.phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-listopad-2020-roku
ПМГ-2021: відбулося друге засідання за напрямом лікування пацієнтів з ВІЛ-інфекцією
Сімейні лікарі розширять коло фахівців, які можуть виконувати всі необхідні заходи, пов’язані з виявленням та супроводом осіб з ВІЛ-інфекцією.
https://nszu.gov.ua/novini/pmg-2021-vidbulosya-druge-zasidannya-za-napryamom-likuvannya-425
НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ТЕСТУВАННЯ НА ВІЛ В УКРАЇНІ:2019‐2030 роки
Здійснення ефективних послуг з тестування на ВІЛ є ключовим елементом у протидії епідемії ВІЛ‐інфекції для зниження рівнів захворюваності та смертності, зумовлених ВІЛ/СНІДом, та обов’язковим компонентом громадського здоров’я, що забезпечує доступ до комплексних науково‐обґрунтованих послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки у зв’язку з ВІЛ.
Національна Стратегія тестування на ВІЛ в Україні: 2019‐2030 роки (Стратегія) розроблена за ініціативою ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (ЦГЗ) та Центрів контролю та профілактики захворювань, США (CDC), спрямована на досягнення цілей Політичної
декларації 2016 року «Прискореними темпами до активізації боротьби з ВІЛ та припинення епідемії СНІДу до 2030 року», базується на загальноприйнятих світових рекомендаціях та враховує напрями реформування системи охорони здоров’я в Україні.
Затверджено план заходів щодо реалізації Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2020—2023 роки.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-2019-%D1%80#Text
Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2020—2023 роки. Реалізація заходів дозволить досягти цільових показників із підвищення ефективності лікування туберкульозу, зменшення смертності та подолання епідемії туберкульозу в Україні. План заходів визначає чіткі і конкретні завдання на виконання Стратегії, індикатори до них та відповідальних виконавців.
За його словами, серед першочергових кроків на 2021 рік визначено:
- забезпечення безперервності лікування та діагностики туберкульозу в умовах реагування на виклики, пов’язані з коронавірусною хворобою (COVID-19);
- створення системи єдиних регіональних фтизіопульмонологічних центрів та обладнаних усім необхідним кабінетів районних фтизіатрів із доступом до КТ та новітніх методів діагностики;
- забезпечення відповідності матеріально-технічної бази регіональних фтизіопульмонологічних центрів вимогам стандарту з інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз.